Автошкола НУБиП - отзывы

Я навчався на категорію С та оплатив теорію за 3 500 грн і практику за 18 000 грн. Теорія проводилася в дистанційному форматі, де 2–3 рази на тиждень показували ролики з інших автошкіл або куплені відеоматеріали, які можна було з легкістю знайти самостійно у вільному доступі. Ці заняття були малоефективними, оскільки викладач теорії, віком 21–30 років, не мав достатньої компетенції, і коли виникали специфічні питання, він шукав відповіді через Google. Враховуючи це, я придбав підписку на офіційні тести МВС за 1000 грн, в результаті чого без проблем здав теорію (5 хвилин, 20 з 20). Також були заняття на комп'ютерах з чинною (ідентичною на вигляд) програмою МВС, від яких не було жодної користі, оскільки я міг ходити лише 1–2 рази на тиждень через графік навчання в університеті. Окрім того, заняття проводилися тільки в обмежений час з 10:00 до 13:00, а якщо потрібно було в інші години, доводилося їхати в Новосілки, що також ускладнювало процес. Не дарма придбав підписку тестів ГСЦ МВС за рахунок чого у вільний час проходив тести та вивчав теорію. Практика почалася з надією, що все буде краще, але це була лише надія. Для практичних занять я мав їхати в село Новосілки за власний кошт, але інструктор не завжди був на місці. Оскільки він працював за вказівкою НУБіПу, розвозив студентів на заходи або екскурсії та перевозив вантажі, зокрема сміття, на навчальному КАМАЗі, заняття часто затримувались. Тому я рідко мав більше трьох занять на тиждень, іноді — лише одне чи два. Навіть були перерви у водінні 1–2 тижні через зайнятість інструктора чи поломку авто. Крім основної плати за практику, мені доводилося додатково оплачувати пальне для навчального авто, що становило від 200 до 350 грн за заняття. Це не було враховано в оплаті за практику у розмірі 18 000 грн. Що стосується самих занять, вони не дали необхідної підготовки. Інструктор лише показав, як заводити та глушити КАМАЗ, вмикати передачі та аварійну сигналізацію при русі назад, що не відповідає ПДР, і як дивитися у дзеркала. Але таких пояснень було недостатньо для того, щоб навчитися базовим навичкам водіння, таким як робота зі зчепленням, оцінка відстані, орієнтація на місцевості, вивчення габаритів авто та реакція на аварійні ситуації. Такого я не збирався терпіти, тому скаржився керівнику автошколи або скандалив з інструктором, але проблему вирішити не вдалося. А оскільки було витрачено 18 000 грн + витрати на пальне, які я не міг підтвердити, бо не мав жодних чеків (оплачував на руки готівкою), сенсу судитися було небагато, бо я витратив купу грошей, нервів та часу без гарантії виграшу, а навпаки із ризиком не отримати свідоцтво про закінчення автошколи і ще більше нервів, а також можливих додаткових витрат. Я зрозумів, що з такими темпами я просто витрачаю гроші даремно, тому вирішив піти з цієї автошколи. Те, чому я навчився, було лише моєю заслугою. Якби я орендував вантажівку та самостійно навчався на полігоні, це було б значно дешевше та ефективніше. Зараз, після п'яти спроб здати практичний іспит в ГСЦ МВС, я відчуваю себе більш впевнено і покращую свої навички.